Наша різноманітність: загроза чи взаємозбагачення

Наша різноманітність: загроза чи взаємозбагачення
 
Олег Баган
Наскільки різні реґіони країни різняться собою? Чи
існують між ними суперечності? Чи не загрожують вони
українській соборності? Як збалансувати їхні
взаємовідносини і стосунки із Центром? Ці й подібні
запитання раз по раз збуджують громадську свідомість,
з’являються у програмах політичних партій, стають
предметом наукових дискусій. Як відомо, використовуючи
реґіональну проблематику, розбудувала свою програму і
стратегію сьогодні найвпливовіша українська партія —
Партія регіонів. То ж чи справді реґіоналізм загрожує
Україні? Якою є його сутність? Чим він подібний і чим
відмінний від реґіоналізму інших європейських країн? На
ці запитання ми спробуємо дати свою лаконічну відповідь.
 
Кожна дещо більша територіально країна стикається з
проблемою реґіонів. Реґіони, тобто географічно,
історично, соціально, іноді етнографічно — різні, вони є
результатом об’єктивних довготривалих і складних
процесів. Їхнє формування чи, навпаки, нівеляція
залежить від того, наскільки певна країна різноманітна
своїми природно-рельєфними умовами, політичними
традиціями, етнографічними особливостями. Наприклад,
реґіон Андалусія в Іспанії отримав свою колоритну
специфіку через відмежованість від решти країни пасмом
гір, ціла група сучасних федеральних земель Німеччини є
«спадщиною» колишніх ґрафських, герцоґських,
кюрфюрстських держав і володінь, а Бретань і Прованс у
Франції, Сардинія в Італії, Велс у Великій Британії є
відображенням складної етнічної історії цих країн. Кожна
з великих територією держав пережила свій період
боротьби з відмінностями реґіонів у ім’я національної
єдності. Тоді знищувалися мова, культура, окремі форми
суспільної самоорганізації, конфесійні, економічні
відмінності реґіонів. Найяскравішим прикладом такої
боротьби з реґіонами був період революції у Франції
кінця XVIII ст., коли замість традиційних реґіонів-
провінцій — Пікардії, Шампані, Ельзасу, Лотарінґії,
Нормандії, Бретані, Аквітанії, Ланґедоку, Бурґундії,
Оверні, Лімузену, Провансу тощо — постали невеличкі
департаменти, які «розбили» історичні кордони країв. Так
була створена модерна французька нація, створена
пристрастю, революційним запалом і військовим терором
лібералів і демократів. Іноді реґіони ставали справжнім
викликом для монолітності держав: Баварія для об’єднаної
Німеччини, Басконія — для Іспанії.
Скачать весь документРазмер файла
ukr.doc75.5 кб