Воював - але не ветеран

ВОЮВАВ — АЛЕ НЕ ВЕТЕРАН, БОРОВСЯ — АЛЕ НЕ БОРЕЦЬ?
Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ.
(професор, керівник робочої групи істориків при Урядовій комісії з
вивчення діяльності ОУН і УПА)
 
У липні цього року Кабінет міністрів розглянув законопроект «Про відновлення
історичної справедливості щодо борців за свободу і незалежність Української
держави». Вирішено передати його до парламенту. Різні редакції цього
законопроекту «крутилися» у Верховній Раді з червня 2000 року. Тому в пресі
активізувалася полеміка навколо проблеми ОУН—УПА. Раніше у хорі недругів
Української повстанської армії звучав тільки голос українських комуністів. Тепер
до них приєдналися російські політичні діячі. Працівникам МЗС України довелось
нагадати 16 липня ц.р. своїм колегам про неприпустимість втручання у внутрішні
справи України.
На жаль, Росія панує в інформаційному полі України. Пов’язані з російським
капіталом видання почали «на законних підставах», бо вони українські, цькувати
бійців УПА.
 
Стаття Сергія Гончарова
 
Сталінські пропагандисти зображали українських націоналістів у роки війни
поплічниками окупаційних властей, які здійснювали геноцид. Тема бандерівських
злочинів залишалася провідною у пропаганді й після закінчення війни з
Німеччиною. У другій половині 40-х і на початку 50-х рр. регулярно повідомлялося
про злочини, здійснювані «українсько-німецькими націоналістами» на землі
Галичини. Нав’язливо звучала тема Нюрнберзького трибуналу, який за злочини проти
людства засудив до страти фюрерів гітлерівського рейху. Прирівняти до них
керівників УПА – це був найпоширеніший пропагандистський прийом.
Не так давно в одній з газет з’явилася стаття Сергія Гончарова (Центр оцінки
політичних ризиків) за назвою «Нюрнберг наоборот» і з підзаголовком «Кабмин
восстанавливает историческую справедливость». Підзаголовок, як і весь текст,
витриманий у засудливо-іронічному ключі, так що його слід розуміти з точністю до
навпаки. Заголовок продовжує експлуатувати сталінський стереотип про злочини
бандерівців. Мовляв, у той час, коли людство засудило в Нюрнберзі
людиноненависницьку ідеологію фашизму, Кабінет міністрів України своїм
законопроектом виправдовує її.
Законопроект Урядової комісії з вивчення діяльності ОУН—УПА С.Гончаров називає
«сомнительным продуктом», який «очень плохо пахнет». Цікаві, однак, не заяложені
звинувачення, а така «деталь»: у статті, яка розмістилася на чотирьох (із шести)
колонках газетного аркуша, нема жодного абзацу або хоча б окремого речення про
суть самого законопроекту. Йдеться тільки про участь бандерівців у гітлерівському геноциді.
Гадаю, всі знають Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту», прийнятий Верховною Радою 22 жовтня 1993 року. Він уперше
поділив ветеранів на дві групи – учасників бойових дій та учасників війни. Серед
16 категорій учасників бойових дій названі бійці УПА.
В чому ж полягає особливість розглядуваного проекту закону про бійців УПА, текст
якого вже підготовлений у міністерстві юстиції? Все просто: він стосується
учасників бойових дій, що велися вже після звільнення України від німецьких
окупантів у жовтні 1944 року. Адже ті, хто вступив до УПА пізніше вказаного
часу, а їх переважна більшість, вже не вважаються учасниками бойових дій за
Законом України від 22 жовтня 1993 року. Вони вели бойові дії протягом цілого
десятиліття, але з радянською владою. У цьому суть.
С.Гончаров дев’ять років поспіль мав можливість обурюватися, що пенсії і пільги
одержують ті, хто прислужував гітлерівцям, а не боровся з ними. Однак це його
зачепило лише тепер, коли виникла «загроза» прийняття закону про пільги
учасникам збройної боротьби із радянською владою. У відповідь вступив у дію
стандартний сталінський набір про злочини бандерівців. На жаль, ним можна
маніпулювати. Старше покоління громадян зі східних і південних областей України
налаштоване проти бандерівців. Радянських людей з дитинства привчали бачити в
них ще небезпечніших ворогів, ніж самі гітлерівці.
Скачать весь документРазмер файла
ale.doc154 кб