Ставлення УПА до російського народу

Ставлення УПА до російського народу
(з статті “До питань боротьби за УССД”)
Осип Позичанюк
 
Виходячи з тверезої оцінки всього комплексу передумов і співвідношення сил, перш
за все мусимо для себе (і не тільки для себе) визначити, яка ж тепер мусить бути
основна напрямна нашої політики... Чи ми й далі йдемо по вузькій лінії
розпалювання національного українсько-російського й українсько-польського
антагонізму й діємо, як сила суто націоналістичного й вузько льокального
характеру, не зважаючи на гасло про "народи сходу", а чи ставимо питання в
площині боротьби "всесоюзного" значення під ідеологічно-політичним оглядом, у
площину орієнтації й підтримуваня революції соціяльно-політичної в цілім СРСР, і
насамперед в Росії, базуючись на всіх існуючих передумовах до того... Більшовики
нас били і б'ють у всесоюзному маштабі, і насамперед своєю ідеологією. Ми мусимо
їхню ідеологію й їхні методи обернути проти них самих і то у всесоюзному
маштабі.., використовуючи всі його такі рясні протиріччя та розбіжності й
мобілізувати найширші маси, насамперед російські проти нього його ж методами,
оскільки він мобілізує їх увесь час проти нас... Мені можуть сказати, що
більшовизм сам сів на націоналістичного коника. Так, але це якраз показник його
слабости та ідеологічно-політичного банкруцтва в масах, і насамперед у
російських. Саме цей коник і скине його (мусить скинути), бо більшовизм сам
створив для цього передумови... у народі... Ми протиставимо йому не
"зоологічний" націоналізм, за який вони привчили маси ненавидіти нас, і не
інтернаціоналізм, що його маси ненавидять після всієї більшовицької практики, а
поступову ідею національної співпраці, миру й єдности на принципі волі,
незалежности та дружби народів, як рівний з рівним. (Підкреслення за оригіналом
— П. Б.) Ми більшовицьку палку, якою вони нас лупили як представників
"націонал-фашизму", повертаємо проти них же як організаторів потворного
націонал-фашизму, сівачів міжнаціональної ворожнечі, і то не в інтересах
російського народу, а в інтересах правлячої плутократичної інтернаціональної
кліки, нової кляси узурпаторів, що діє за принципом "розділяй і пануй"... Ми
ставимо питання... не під гаслом національної ворожнечі, а національної єдности
в боротьбі з режимом загальної павперизації, соціяльної нерівности, жорстокої
експлуатації, визиску, безправ'я, приречености на жертву в інтересах партійної
верхівки (партократії — П.Б.) і т.д. Всюди акцент на російському народі як
однаково використовуваним і фактично безправним. Коротко, ми мусимо внести
рішучі корективи в магістральну лінію української політики й чину... і згідно з
цим поставити, як кажуть, "ребром" ряд питань і вголос відповісти на них.
 
1. А втім, з ким ми боремося, з більшовизмом чи з одвічним північним ворогом,
"московським народом", "москалями", "лапотниками", "московським імперіялізмом" і
т.д.?
 
2. За що ми боремося насамперед? Чи зразу ж з місця в галоп за вимріяну
проблематичну українську імперію від Хусту до Казахстану, чи перше за розвал
СРСР, за повалення більшовизму, за розвал більшовицької імперії, а тоді вже за
конкретну українську державу в максимально можливих межах, умовлених конкретними
можливостями, ситуацією, у специфічних витворе-них складних умовах та
передумовах. Чи орієнтуємося на ближчі дні чи починаємо з далекого майбутнього,
чи орієнтуємося спершу на синицю в руках чи на журавля в небі?..
Скачать весь документРазмер файла
upa.doc34 кб