Відродити українську – захистити російську

МОВИ В УКРАЇНІ:
відродити українську – захистити російську
 
Костянтин Свіржецький
 
ПЕРЕДМОВА
У ПОШУКАХ ПРИХОВАНОЇ ІСТИНИ
ЗАХИСТИМО РОСІЙСЬКУ МОВУ!
ВІДРОДИМО УКРАЇНСЬКУ МОВУ!
R-ФАКТОР
НАРОД-ФЕНІКС
ПЕРЕДМОВА
 
Питання, пов’язані зі станом та розвитком мовної ситуації в Україні, тісно переплетені з історією нашої країни, з реальною історією українського народу, з тими демографічними і соціальними процесами, що то кипіли, то загасали на нашій території протягом багатьох десятків і сотень років. Сьогодні ці питання фактично зводяться до одного: чи можна відродити українську мову, не вчиняючи збитку російській мові і навіть захищаючи її, і як це зробити?
 
Розв’язання цієї проблеми, а вірніше сказати, дилеми, вже майже півтора десятка років так чи інакше хвилює більшість громадян нашої країни. Саме ця дилема лежить в основі зіткнення всіх думок в області реалізації мовної політики в Україні. Тому що одна частина суспільства хотіла б «відродити українську мову», а інша «захистити російську».
 
Для абсолютної більшості наших співвітчизників ці два завдання, рецепти розв’язання яких періодично пропонують різні політики і громадські діячі, сьогодні уявляються такими, що взаємно виключають одне одного. Однак у дійсності вони не суперечать одне одному. При правильному підході обидва ці завдання можуть ефективно доповнювати одне одного, створюючи почуття соціального комфорту для всіх українців і росіян, що живуть в Україні. Незалежно від того, якою мовою вони розмовляють.
 
Що ж заважає нам визначити ці самі «правильні підходи», скористатися ними і забути про взаємні підозри? Чи можна усе ж таки відродити українську мову, не вчиняючи збитку російській і навіть захищаючи її?
 
У цій книзі я спробую без лукавства і хитрощів, спираючи на відому історичну фактографію і статистику, розповісти і чітко показати, що це абсолютно в наших силах. І ми можемо, вирішуючи ці два, на перший погляд, взаємовиключних завдання, домогтися і відновлення історичної справедливості в плані відродження української мови, і дотримання прав конкретних окремих громадян нашої країни, що хотіли б уникнути нав’язування їм тієї або іншої мови як засобу спілкування або виховання й освіти своїх дітей та онуків.
 
Я адресую цю книгу в першу чергу російськомовним українцям, до яких належу я сам, і від позиції і думки яких здебільшого залежить вирішення цієї проблеми. Я хочу, щоб, читаючи цю книгу, вони пам’ятали, що її автор – людина, що народилася, виросла і продовжує жити на Півдні України. Людина, що має досить типову для наших російськомовних регіонів біографію, набір анкетних даних і родинних зв’язків.
Скачать весь документРазмер файла
mova.doc476 кб