Легенди та міфи української історії

Легенди та міфи української історії
Віктор Пироженко
 
Необхідність створення нової історіософської концепції соціально-економічного, політичного, культурного та духовного розвитку України на новій методологічній базі навряд чи може викликати сумнів. Питання, що постали в процесі створення такої концепції, почали активно вирішуватись не тільки професіоналами, але й просто зацікавленими людьми, які за родом своїх занять були якимось чином пов'язані з історією: наприклад, письменниками, журналістами, політичними діячами і т. ін.
Внаслідок того, що кожний зацікавлений привласнював собі право висловлюватись на теми, пов'язані з історією виникнення ранньосередньовічної Русі, з проблемою етногенезу українців та іншими актуальними питаннями, відбулась певна профанація досліджень громадянської історії України і проблем української культури. В такому спрощеному і фальсифікованому вигляді багато подій з історії України можна було дуже легко пристосувати для обґрунтування і виправдання сучасного політичного курсу (внутрішнього і зовнішнього) пануючих сил на Україні.
Тут важко сказати, чи то завдання обґрунтування політичного курсу викликали у деякої частини інтелігенції бажання пристосувати українську історію за для своєї мети, чи то, навпаки, в такому спрощеному і спотвореному вигляді така “історія” вже була якнайкраще підготована для служіння політичній кон'юнктурі.
Мабуть, не в останню чергу, саме завдяки цьому в нову теоретичну концепцію української історії почали проникати різного роду міфологеми, які претендують як на пояснення окремих моментів з історії України, так і на інтерпретацію всієї української історії в цілому.
Подивимось тепер, які саме міфологеми заважають об'єктивному відтворенню та науковому осмисленню історії України.
Міфологема 1. Українці дуже давній, автохтоний народ; коріння їх походження криється в трипольській археологічній культурі.
Міфологема 2. Українці як етнос почали формуватись з праукраїнських східнослов'янських племен, що проживали на території, де зараз знаходиться сучасна Україна. Цей процес, в цілому, завершився в ранньосередньовічній державі Київська Русь, яка, таким чином, вважається першим досвідом української державності,
Міфологема 3. Не було єдиної давньоруської мови. В Київській Русі ще в домонгольський період населення на території майбутньої України розмовляло праукраїнською мовою, яка вже тоді відрізнялась від мови населення інших регіонів давньоруської держави.
Міфологема 4. Історична доля українців по особливому трагічна. Вони у своїй історії завжди були тільки об'єктом утисків та загарбницьких зусиль інших держав; їх завжди пригнічували національне та релігійно. Як нація, вони глибоко нещасні і тому в колишній своїй історії все позитивне пов'язане тільки з тим, що напрацювала сама українська культура. Все, що привнесли колонізатори, лише негативним чином вплинуло на національний та культурний розвиток українців.
Міфологема 5. На протязі всієї своєї історії (за виключенням періоду Київської Русі) Україна в цілому, або її окремі землі, була колонією якихось держав (Литви, Польщі, Росії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, СРСР), в той час, як українці завжди мріяли про свою незалежну державу. Це була заповітна мрія всієї нації. Історія України — це історія постійної боротьби за незалежність, яка (боротьба), кінець кінцем увінчалась успіхом і закономірно призвела до ствердження незалежної української державності.
Ось такий коротенький і невигадливий сюжет являє собою теперішнє розуміння історії України так, як воно складається в публіцистичних виступах, в різних засобах масової інформації, деяких підручниках, в популярних статтях з української історії і навіть в деяких наукових працях.
Скачать весь документРазмер файла
legenda.doc81 кб