Время радикалов

 
Время радикалов
"Политклуб", «Главред»
В Украине создаются предпосылки для выхода на политическую
авансцену радикальных сил. Факторы и актеров радикализации
обсуждали украинские эксперты во время круглого стола в «Главреде».
 
Юрий Романенко. Тема нашего сегодняшнего заседания - «Радикализация
политического пространства Украины», а в качестве докладчика
выступает Константин Бондаренко. На нынешний момент тема важная и
актуальная. Как известно, результаты последних перманентных
перевыборов показывают, что наблюдается усиление политические сил,
исповедующие те или иные радикальные идеи. Прежде всего, это
касается позиции партии «Свобода» Тягнибока, вне зависимости оттого,
кто за ней стоит, и кто ее финансирует.
Поэтому давайте попытаемся сегодня разобраться, насколько могут быть
востребованы радикальные силы нового плана, новой формации.
Очевидно, что украинское политическое пространство вступает сейчас в
новую полосу такого переформатирования. Причем, это уже не будет
переформатирование гламурно- имитационного плана, а, по всей
видимости, уже начинаются серьезные структурные преобразования,
растянутые во времени, которые кардинальным образом изменят
устоявшийся со времен Кучмы пул политических сил, к которому мы все
уже привыкли. Пожалуйста, Константин.
 
Костянтин Бондаренко. Напевно, це буде не стільки доповідь,
наскільки запрошення до дискусії, чи до розмови. Якщо говорити про
радикалізацію, то потрібно говорити про неї в декількох аспектах.
 
Перший аспект, це дійсно поява на електоральному полі таких гравців,
серйозних, я би сказав, гравців, як партія «Свобода». При цьому,
скажемо так, навіть незважаючи на те, чи дійсно вони є радикалами,
чи дійсно вони сповідують ці гасла, чи ні, але все-таки їхній
електорат, і те, що цей електорат росте з кожним роком — це яскраве
свідчення того, що радикалізація суспільства в принципі
відбувається. Суспільство реагує на певні суспільні подразники, а
партія «Свобода», наприклад, є лише виразником таких суспільних
подразників.
Дуже цікавий момент той, що, скажімо, у Вінниці, порівняно з 2006
роком у 2007 році кількість прихильників партії «Свобода» зросла у
вісім разів. У Києві, ви самі бачили результат, коли партія
«Свобода» ледве не пройшла до Київради.
У Шевченківському районі Києва на минулих парламентських виборах
партії «Свобода» віддали голоси приблизно в три рази більше виборів,
ніж у 2006 році. А Шевченківський район — це один із передових
районів Києві, де мешкає велика кількість інтелігенції,
представників бізнес-кіл. Тому можна говорити, що радикалізм на
сьогоднішній день охопив не лише знедолені якісь верстви населення,
чи якихось людей, які перебувають за певною соціальною межею. Тобто,
на сьогоднішній день це не тільки протестний електорат, тому
потрібно говорити про радикалізацію дійсно серйозну.
Не так давно я їхав у Дніпропетровську з російськомовним таксистом,
який, упізнавши мене, почав мені говорити про свою систему поглядів,
і сказав, що він, його знайомі, його родичі голосували на виборах за
Олега Тягнибока і за партію «Свобода». У даній ситуації ми
розглядаємо партію Тягнибока виключно як якийсь певний суспільний
мессидж — готовність людей голосувати за правий проект.
Скачать весь документРазмер файла
politika2.doc235.5 кб