Син недоторканного

09.09.2008 08:52
 
Син недоторканного
 
Вантаж на ноги й кінці у воду. Подібний спосіб розправи з
неугодними – далеко не анахронізм із часів гангстерських воєн у
Чикаго 1930-х. Не гребують цим і нинішні вітчизняні злочинці. При
чому з високим суспільним статусом. У Київському апеляційному суді
розпочали розглядати безпрецедентну справу. В жорстокому вбивстві із
застосуванням тортур обвинувачується син народного депутата.
Поміж арештантів столичного слід чого ізолятора він уже встиг
заробити доволі цинічне прізвисько – «Тренер із плавання». 38-річний
Сергій Демішкан, син народного депутата, колишнього керівника
«Укравтодору» Володимира Демішкана, почувається тут незле. Сидить у
«блатній» камері, забезпечений усім необхідним. Нетривалий час його
сусідом був навіть Микола Рудьковський.
 
Про причетність сина сановитого батька до тяжкого злочину вперше
заявив народний депутат від «Нашої України – Народної самооборони»
Геннадій Москаль. По при те, що на той час заарештований уже півтора
місяця обживав в’язничні нари, правоохоронці не поспішали афішувати
цього. Спочатку навіть намагалися спростовувати всілякі чутки, що
вбивця має якесь відношення до народного депутата, говорили про
нього як про сина керівника держпідприємства. І лише вимога Геннадія
Москаля створити тимчасову парламентську слідчу комісію, що почала б
розслідувати всі злочини, причетність до яких мають родичі нардепів,
пролила світло на цю справу.
 
Володимир Демішкан досі у жодний спосіб не коментував ситуацію з
арештом сина. Сам же обвинувачений не заперечує, що саме він
організував викрадення та вбивство в листопаді минулого року
62-річного директора приватної авіакомпанії «Крунк» Василя
Кривозуба. Кримінальну справу №07-6953 за фактом зникнення
підприємця порушили 29 листопада 2007 року. А вже за два тижні
затримали підозрюваних – Сергія Демішкана, його кума, колишнього
працівника міліції Сергія Левченка та Олександра Курдіна, відомого у
кримінальних колах Луганщини за прізвиськом Товстолобик.
 
ЛІТАК РОЗБРАТУ
 
Василь Кривозуб був неординарною людиною. Пройшов Афганістан та
Чорнобиль. Залишив військову службу у званні підполковника. Отримав
численні нагороди. Причому другий орден Червоної зірки так і не зміг
узяти до рук – за прошення від Міністерства оборони Росії дійшло до
Києва за два дні до смерті. Кривозуб із 1993 року займався
авіабізнесом, створив компанію «Крунк», що в перекладі з вірменської
означає «лелека». Справи йшли доволі успішно, та незадовго до смерті
Василь Кривозуб планував піти на відпочинок, передавши справи доньці
Ліні Зайченко, випускниці Національного авіаційного університету.
Мріяв оселитися в Криму, де вже пригледів земельну ділянку й зводив
будинок. Частину грошей, необхідних для здіснення мрії, думав
виручити від продажу літаків.
 
Власне тут і з'явився Сергій Демішкан із пропозицією передати один
літак – вантажно-пасажирський АН-26Б – йому. Син депутата мав свої
інтереси в транспортному бізнесі, й не лише авіаційному. Не в
останню чергу свою справу розвивав завдяки зв’язкам батька. З
«Крунком» співпрацював ще з 2003 року. Щоправда, поводив себе не
завжди порядно. Як розповідають родичі загиблого, за користування
літаком, який отримав у лізинг із по дальшим правом викупу, він
заборгував $46 тис. Але замість того, щоб повернути борг, Демішкан
передав фальшиву платіжку й почав вимагати безоплатної передачі
літака вартістю близько $400 тис. Кривозуб пояснював, що навіть якби
й хотів, то не зміг би цього зробити, тому що майном фірми
розпоряджається не він особисто, а рада директорів. 19 листопада
гендиректора викрали.
Скачать весь документРазмер файла
korrupcia2.doc75.5 кб