Середній клас та влада "переможців": конфлікт неминучий?

Середній клас та влада "переможців": конфлікт неминучий?
Юлія Метлашевська
 
Призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України завершило понад
дворічний період гострої виборчої боротьби, яка майже не лишала керівникам
держави часу для адміністративного втручання в економіку.
Така ситуація сприяла подальшому зміцненню малого й середнього бізнесу та
формуванню так званого середнього класу, який вже одного разу голосно заявив про
себе під час помаранчевої революції.
І хоча за умови збереження поточних економічних тенденцій саме середній клас
відіграватиме визначну роль під час майбутніх виборів, провідні українські
політичні сили не приділяють достатньо уваги його інтересам.
Відповідь на питання, чому так відбувається, слід шукати в конфлікті інтересів
тих, хто грає першу скрипку в більшості українських партій, та інтересів
новонародженої "буржуазії."
На користь твердження про формування в Україні середнього класу свідчить багато
економічних показників.
За даними Державного комітету статистики кількість малих та середніх підприємств
в Україні постійно, хоча і повільно, зростає.
У 2002 році вона складала 62 на 10 тис. населення,
у 2003 – 67,
у 2004 – 70,
а у 2005 вона сягнула 73 суб'єктів малого підприємництва на 10 тис. населення.
У 2005 році 20,2% населення працювало найманими працівниками у малих
підприємствах.
Також статистика фіксує зростання реальних доходів, витрат та заощаджень серед
українців:
у січні-серпні 2006 року проти відповідного періоду 2005 року реальні наявні
доходи населення зросли на 18,9%,
витрати населення за той самий період збільшились на 33,1%,
депозити фізичних осіб за січень-серпень 2006 зросли на 22,6%.
Постійно зростає й кількість громадян, готових купувати житло та нові машини в
кредит.
Завдяки хаосу останніх років в Україні формується принципово новий підхід до
стосунків громадян із державою. Людина з радянським світосприйняттям чітко
знала, що ініціатива "наказуєма" та чекала, що про неї потурбується держава.
У сучасній Україні держава лише обіцяє, а насправді не може, а часто й не хоче
турбуватися про соціальні потреби своїх громадян.
Отже, багато хто починає розуміти, що чекання ні до чого не призведе і що треба
самим забезпечувати добробут собі та своїм близьким. Від держави вимагається
лише одне – не заважати.
І хоча далеко не всіх, хто так думає, можна віднести до середнього класу за їх
статками, вони, в переважній більшості, є його потенційними членами.
Інтереси середнього класу докорінним чином відрізняються від інтересів
"радянських" людей. Вони не готові стояти в черзі за маленькими подачками та
неякісними пільговими послугами від держави й не хочуть залежати від неї.
Для досягнення бажаного рівня комфорту їм потрібна можливість безперешкодно
заробляти на життя.
Скачать весь документРазмер файла
prizrak.doc48 кб