Феноменологія української корупції та її специфічні риси

Феноменологія української корупції та її специфічні риси
 
Кількість публікацій з питань корупції за останні 10–20 років
помітно зросла, але сам феномен корупції залишається мало
дослідженим і осмисленим. Навіть добре задокументований
зв'язок між рівнем корупції та незадовільною роботою
економічної і політичної системи залишається без вичерпного
аналізу: що тут є причиною, а що – наслідком?
 
Вважається, що рівень корупції почав різко зростати в усіх
посткомуністичних країнах у порівнянні з часами розвиненого
соціалізму. В Україні неофіційні «правила гри» давно вже
домінують над державними інституціями, а систематична
політична корупція на найвищому рівні створила прихований
політичний режим, що конфліктує з конституційною діяльністю
державних інститутів. Дослідники Світового Банку навіть
запровадили новий термін – «захоплення держави», – щоб
вказувати на незаконне перепідпорядкування держави через
тіньові, непрозорі канали приватним інтересам чиновників.
Існує універсальне пояснення хронічних невдач у реформуванні
будь-чого в нашій країні: корупція. Кравчук, йдучи в
президенти, обіцяв боротися з корупцією - як наслідок -
„червоні директори”. Кучма - „олігархи”. 23 січня 2005 року,
виступаючи на Майдані Незалежності, новообраний президент
Віктор Ющенко сказав: «Ми створимо систему влади, яка буде
чесною по відношенню до людей. Ніхто не даватиме і не братиме
хабарів». Проте, все залишилося без змін... Навіть більше, за
часів президентства Ющенка у корупції з'явилися нові означення
– куми, любі друзі... А „віз реформ” стоїть і нині там...
 
Корупція внутрішньо все більше притаманна українській системі
державного управління, яка сформувалася за роки незалежності.
В деяких завуальованих формах вона узаконена і, звичайно,
підтримується деформованою мораллю суспільства, яке сприймає
корупцію як частину «правил гри», за якими воно існує.
Дискредитуючи саму мету створення суспільних інститутів і
громадянського суспільства в цілому, корупція підриває
ефективне управління й демократію і в свідомості громадян.
Останнім часом корупція розповсюдилася не тільки на державний
апарат, але й на систему політичних партій. В нашій країні
фактично найбільш корумпованими стали партії, які відіграють
все більшу роль у державі. Вони корумповані як на рівні вищого
керівництва, так і на рівні середньої ланки. Це виявляється у
продажу місць у виборчому списку, посад у державних
структурах. Найнебезпечнішим та найдорожчим у політичному
сенсі стала купівля-продаж результатів парламентських виборів,
адже у великій політиці кожен куплений голос виборця на п'ять
років деформує та фальсифікує конфігурацію влади, а кожен
куплений політик – дезорієнтує загальний курс держави. І хоча
більшість політиків усвідомлює, що подібна система прискорює
процес самознищення і економіки, і політики, і державного
управління, але не може стримати свій корупційний апетит,
Скачать весь документРазмер файла
korupcia.doc985.5 кб