Русские в Украине

Русские в Украине
 
Змушені змінюватися: три шляхи українських росіян
 
Росіян в Україні – вісім мільйонів триста тисяч чоловік.
Звиклі до зручностей радянського, а перед тим – російського імперського часу,
які вони мали як своєрідна "титульна спільнота", повноцінні громадяни
радянського pax romana ("римського світу"), вони раптом змушені ставати інакшими.
 
Зараз ці люди існують в трьох різних світах, в трьох різних рольових групах,
нормальностях, ба навіть, спільнотах. Що "нормально" для українських росіян? Хто
вони – п'ята колона Росії, що прагне "возз'єднання", ті, кого доля закинула на
українські землі поза їхньою волею, чи політичні українці? Окупанти, гості чи
наші з вами сусіди і співгромадяни?
 
1.Євроросіяни.
 
Милые россияне, ваши проблемы и наши проблемы различны. Мы отдельная от Вас
страна - запомните это.
Я уже давно никак не могу понять - почему эта тема до сих пор существует? Ну всё
ж проще простого: есть государство - должен быть язык! Всякий нормальный
гражданин обязан знать и уважать государственный язык. Это ведь не значит, что
он должен забыть свой родной язык в том случае, если это не украинский язык. И у
нас в стране, кстати, никто этого не требует. (з форуму)
Їхня родина могла проживати, наприклад, в Одесі, протягом кількох століть, а
могла й переїхати в Україну після проголошення її незалежності. Їхня культурна
батьківщина – Росія, їхня політична батьківщина – Україна.
Ці люди цінують демократичний устрій, і бачать з ним своє майбутнє – у повазі до
держави, до культури народу, що дав цій державі ім'я, і водночас не бояться за
свою ідентичність та ідентичність своїх нащадків.
Ці люди не бояться українців і почувають себе впевнено і спокійно, тому, що в
Україні вони - у своїй державі. Вони відчувають свою окремішність від Росії як
країни з геть інакшою політичною культурою, і, будучи громадянськими патріотами
України, не відчувають, що їхня ідентичність є якимось чином під загрозою.
Вони не живуть казками про "диких бандерівців" і "ворогів з Заходу", не прагнуть
обов'язкової "союзної держави". Вони почувають себе вільними людьми вільної країни.
 
2. Мігранти.
 
Для меня Украина и Молдавия такие же родины, как и Россия.
Я бы любил Украину - если бы мудрые политики создали нормальные условия для
работы и жизни ее гражданам, базируясь на уважении к истории своей страны (я
родился в СССР). (з інтернет-форуму)
Здебільшого вони приїхали в Україну по розподілу після навчання, на армійську
службу чи просто на роботу. Вони, можливо, і не хотіли сюди їхати – але не мали
вибору: Держава сказала – значить, так має бути. Потрошку-потихеньку влаштувавши
життя, вони народили в Україні дітей, внуків, правнуків.
Проте увесь цей час багато з них і не підозрювало, що живе у якійсь іншій країні
– адже кругом усі спілкувалися російською, і потреби вчити ще якусь мову
абсолютно не було – більше того, "аборигени" самі проявляли ініціативу,
переходячи на російську. Газети, книжки, школи, телебачення, культурні заходи –
цього було достатньо, щоб жити, фактично, як в Росії, мінімально стикаючись з
зовнішнім інокультурним світом.
Скачать весь документРазмер файла
russkie.doc30.5 кб