Феномен Юлии Тимошенко

 
Феномен Юлии Тимошенко
 
Остап Крывдык
 
Вона - досконало спозиціонований політмаркетинговий продукт,
капіталізований бренд, доповнений харизматичною особистістю. Це - висока
технологія політики. Технологи, що працювали з нею на початку - Дмитро
Джангіров і Казбек Бектурсунов, зараз ліплять лідера з Леоніда
Черновецького.
Люди часто мислять образами. Які ж базові образи було закладено і в якому
контексті їх спозиціоновано щодо Юлії Володимирівни Тимошенко?
Милополітика?
"Я готова прати білизну у виборчому штабі справжнього лідера..., який
готовий життя своє віддати за країну".
Юлія Тимошенко, 2001 рік
Просто Марія. Донна Бейжа. Рабиня Ізаура. Україна 90-х сиділа на серіалах.
Жінки плакали над нещасною долею товаришок по недолі, гнівно таврували
зрадливих злих чоловіків, раділи кожній довгоочікуваній перемозі своїх
героїнь. І щовечора чекали їх, як дітей зі школи, додому.
Серіальним мисленням людей не могли не скористатися розумні і цинічні
спеціалісти. Санта-Барбара української політики вимагала своєї Іден, своєї
Джини, своєї Софії - і технологи дали її Україні.
"Жертва, котра перемагає своїх мучителів" - образ, в якому позиціонують
Тимошенко з початку 2000-х, а особливо з 2005-го.
Згадаймо, як тисячу разів програвалася матриця "президент може зробити
погано - але я не вірю в це". В цій матриці немає конкретного інтересу
конкретного політика, а є жінка, котру ображають, котра терпить, котра
щиро самопринижується заради спільної справи.
Звідси – ціла купа блискучих персональних - непрагматичних аргументів:
хіба мужчини можуть дозволяти, щоб так знущалися над жінкою? Доки вона
буде таке терпіти?
Те, що стається з Тимошенко, стає частиною особистого життя людей, їх
співчуття і співпереживання. В такому емоційному загостренні будь-які дії
проти неї, включно з звинуваченнями у державній зраді, тільки посилюють
позицію "жертви".
Але чи готові люди так переживати, наприклад, за долю головного
архітектора свого міста - чи все ж хоча б звернуть увагу на те, що і як
він робить?
Серіали, тепер вже російські, а не американські чи бразильські, і надалі
зривають рейтинги на провідних каналах України. Та чи зможуть українці
відрізнити політичний серіал від реальності?
Шоу?
"Тимошенко - це віра така".
Олег Покальчук, колишній політтехнолог БЮТ
Надія. Потім - віра. Пізніше - любов. Зараз в Україні багато тих, хто
вірить, надіється і любить Юлію Володимирівну. І це - дуже невипадкова
любов.
Її надривний, майже істеричний тон смішить іноземних журналістів і магічно
діє на українських виборців. Її промови нагадують проповіді, її образ -
Оранта, і це не дивно, враховуючи те, що її перший заступник - професійний
проповідник. А коли віриш і любиш - чи можливо аргументувати, приводити
якісь докази, сперечатися?
Її міжнародний брендінг через Революцію, косу і пальто від Луї Вуітон
успішно відбувся і на українському ринку. Жоден політик досі не
фотографувався для ELLE і не заявляв, що не проти пари розворотів ню в
"Плейбої".
 
Скачать весь документРазмер файла
yulia.doc47.5 кб