Злочини ОУН-УПА на Волинi

Злочини ОУН-УПА на Волинi
(з ким i проти кого вони воювали)
Наконечний В.А.
Сьогодні наші доморощені історики більше, ніж їхні
діаспорні колеги, списують багато паперу, проголошують
безліч промов про те, що українські буржуазні
націоналісти, їхні структури – ОУН(б), ОУН(м), УПА,
УНРА, УНС та інші ніколи не підтримували фашистів, не
служили ні в фашистському вермахті, гестапо, ні в
окупаційних установах та поліції, не вбивали і не
грабували населення України, а навпаки – боролися проти
окупантів. Вони доводять, що ОУН–УПА взяла на себе
“місію боротьби за волю українського народу, за
українську самостійну державу”. А Р. Ендик “уточнив”:
“На Волині в той час українські націоналісти однаково
били і нацистів, і більшовиків та своїми героїчними
чинами прояснювали ті справді страшні роки насилля”.
 
Під виглядом позбавлення історії від „білих плям”
апологети націоналізму намагаються змінити погляд у
суспільстві на ОУН-УПА, довести, що вона, як
самодостатня, незалежна сила і єдиний захисник
українського народу, вела національно-визвольну
боротьбу, воювала аж на три фронти – проти сталінського
режиму, німецького фашизму та проти польського
експансіонізму, затушувати відомі факти злочинів
націоналістичного підпілля та боївок УПА, переконати що
вона не була на службі у фашистів.
 
Розуміючи, що ці спроби виглядають зшитими “білими
нитками”, вони вишукують якісь “об’єктивні” причини, щоб
виправдати відому всім та документально висвітлену і
доведену на Нюрнберзькому процесі та багатьма
істориками, і не лише радянськими, а й зарубіжними,
участь оунівців у фашистському розбої. Особливо їм до
вподоби теза про те, що вимушене в окремих випадках
співробітництво з фашистами було викликане необхідністю
використати боротьбу гітлерівців проти СРСР та потребою
одержати від них зброю для боротьби “за самостійну
Україну” проти всіх найманців та зайд.
 
Але ні для кого нема секрету, що українські буржуазні
націоналісти пов’язали себе з фашистами з самого початку
його зародження і що їх ідеологія “формувалася в період
піднесення на Заході фашистського руху, під його впливом
та за його зразком” 1).
 
Єдність мети німецького фашизму і українського
націоналізму була не випадковою. Вона ґрунтувалася на
спільній ненависті до Радянського Союзу, соціалізму.
Саме антикомунізм відкрив шляхи до зближення, а потім й
повної підпорядкованості українських націоналістів
фашизмові. Хоча дружба оунівців із фашистами ніколи не
була рівноправним партнерством і, за словами Д.
Мануїльського, нагадувала “союз пацюка з удавом”.
Неприваблива роль найманців та платних вбивць
задовольняла невимогливих націоналістів.
Скачать весь документРазмер файла
volin.doc458 кб