Передмова до книги "Походження Русі"

ПЕРЕДМОВА ДО КНИГИ ’’ПОХОДЖЕННЯ РУСI’’
Омелян Пріцак
Всі теорії відмирають. Відімре і моя.
Однак я вірю, що принаймні зробив один крок до істини.
Анрі Піренн (1913)
Авторові, який береться до написання чергової праці про походження Русі,
потрібна не лише сміливість, але й належне виправдання.
 
Протягом останніх двохсот п'ятдесяти років була створена величезна бібліотека
наукових монографій на цю тему. Чи є потреба додавати ще щось до такого
численного зібрання? П'ятдесят років роботи й розмірковування над цим питанням
переконали мене, що відповідь має бути позитивною, оскільки проблема ще зовсім
не розв'язана. Натомість, як буде показано нижче, протягом цих років виникли дві
суперечливі й догматичні школи.
 
У такій безрадісній ситуації мені спало на думку, що єдиний правильний шлях
полягатиме в дослідженні всієї теми абсолютно по-новому, відкинувши спеціальну
наукову літературу з її застарілими суперечками. Я вирішив виробити новий підхід
і нову методологію, звернувшись безпосередньо до першоджерел.
 
Нова праця спирається на п'ять принципів. По-перше, необхідно було звільнити
законну наукову проблему походження Русі від усіх емоційних “патріотичних”
виливань та хуторянський вимог типу “ad maiorem nationis gloriam” або “ad usum
Delphini”, в даному випадку, доказів про “спроможність слов'янських народів
створити державу” (термін “слов'янський” є лінгвістичним, а не політичним —
О.П.). Тобто назріла потреба вилучити проблему походження Русі з хуторянської
східноєвропейської установки (з часів слов'янофілів — концепція “відокремленості
російського історичного розвитку”) і підвести її до належного рівня — в
контексті й перспективі всесвітньої історії.
 
По-друге, слід було усвідомити, що держава, зокрема Русь не могла народитися
зненацька, начебто з голови Зевса. І тому не може пояснюватись якимось одним
чинником або явищем. Для автора “Повісті минулих літ” ця держава виникла в 6370
році від сотворіння світу (862 р. н. е.) після приходу на Русь трьох
братів-варягів. “Розв'язання проблеми”, прийнятне для автора XII ст., не може
задовольняти сучасного історика.
 
Процес виникнення розвинутої цивілізації у Східній Європії подібно до інших
територій був тривалим і складним. Його не можна зводити до діяльності якоїсь
жменьки героїв. Згідно з нашим поясненням всієї праці, поданим нижче, цей процес
тривав, як мінімум, від 770 до 1072 року і був сповнений несподіванок і
випадковостей, таких, як, скажімо, вибір саме слов'янської мови знаряддям
культурної діяльності нової політичної структури.
 
Останнє слід розглянути окремо. Будучи новгородським князем (до 980 року),
Володимир (Великий) цікавився щонайперше підтриманням добрих торговельних
зв'язків з мусульманським купецтвом Волзької Булгарії, яка, у свою чергу,
економічно була провінцією ісламського Хорезму, а культурно — колонією
центральноазіатського тюркського ісламу. Їхній культурний вплив проявився в
мовній асиміляції (тюркізації) волзьких булгар, теперішніх казанських татар.
Скачать весь документРазмер файла
peredmova.doc151.5 кб